Чинне законодавство, покладаючи на народних депутатів України та депутатів місцевих рад виконання ряду важливих завдань, встановлює для них і механізми їх виконання та шляхи реалізації своїх повноважень. Не останнє місце серед них займає право на депутатське звернення, використовуючи яке, депутат може досить успішно виконувати функції захисту прав громадян.

Аби звернення громадянина було розглянуте депутатом, або через адресоване згодом депутатське звернення та депутатський запит відповідними посадовими особами органів державної влади (зокрема органами юстиції), доцільно дотримуватись викладених нижче рекомендацій.

Звернення повинно містити наступні реквізити:
- найменування адресата, до якого направляється звернення;
- адресу, куди направляється звернення;
- прізвище, ім'я, по батькові заявника, його адресу для відповіді та контактний засіб зв'язку;
- звернення повинно містити дату та власний підпис заявника.

Разом з тим звертаємо увагу, що недотримання обов'язкових реквізитів письмового звернення є підставою для залишення його без розгляду, як такого, що не відповідає вимогам законодавства.

Після зазначення найменування документа (заява, скарга, пропозиція) доцільним є перехід до викладення суті питання, з яким звертається громадянин. Обставини, на які депутату потрібно звернути особливу увагу, бажано виокремити шрифтом або підкреслити. Текст звернення доцільно складати з двох частин:
- описової, в якій необхідно викласти суть порушеного питання з описом обставин та фактів;
- резолютивної, в якій бажано надати пропозиції щодо способу вирішення порушеного питання та суть прохання.

До звернення, за наявності, необхідно додати копії документів, які підтверджують факти, викладені у зверненні. При цьому вказуються, які саме документи додаються до звернення, в якому обсязі та кількості. Якщо звернення надсилається поштою, краще оформити його надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Питання розгляду депутатських звернень безпосередньо регулюється статтею 16 Закону України «Про статус народного депутата України» та статтями 11-13 Закону «Про статус депутатів місцевих рад». Так, депутатське звернення – це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб, здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції (стаття 16 Закону «Про статус народного депутата України»), а відповідно до статті 13 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення – це викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників установ, розташованих на території відповідної ради: здійснити певні дії; вжити заходів; дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Як народний депутат України, так і депутат місцевої ради у своїх зверненнях можуть піднімати доволі широке коло питань, які можуть стосуватися, крім іншого, і захисту прав громадян. Закон дає право депутатам порушувати перед органами і організаціями, їх посадовими особами, питання, що зачіпають інтереси громадян, та вимагати їх вирішення. Єдиної законодавчо встановленої форми депутатського звернення не існує. Тому й немає окремо визначених критеріїв вимог до цього документа.

Державні органи, у тому числі установи юстиції та посадові особи, яким було адресовано депутатське звернення, зобов’язані у десятиденний термін розглянути порушене питання та надати депутату відповідь, а у разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки – відповідь надається не пізніше як у місячний термін, про що не пізніше п’яти днів до закінчення десятиденного терміну повідомляється депутату.

Депутат має право взяти безпосередню участь у розгляді свого звернення. При цьому він повинен висловити своє бажання у письмовій формі (в тексті самого звернення), а особи, яким адресовано звернення, повинні повідомити йому дату і час розгляду. Якщо депутатське звернення з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений термін, особи, яким воно адресоване, зобов’язані письмово повідомити депутата про таку неможливість та навести обґрунтовані мотиви необхідності продовження строку розгляду.

Слід ще раз підкреслити, що розгляд депутатського звернення органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями по суті та надання відповіді на нього у встановлені строки є не правом, а обов’язком. Тому, якщо депутат не задоволений результатами розгляду свого звернення, або посадові особи ухиляються від вирішення питання у встановлений строк, він має право внести відповідно до встановленої процедури депутатський запит.

Відповідно до статті 15 Закону України “Про статус народного депутата України”, депутатський запит народного депутата України, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України - це вимога, яка заявляється (в письмовій формі) на сесії Верховної Ради до Президента України, до органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Орган або посадова особа, до яких спрямований запит, повинні дати офіційну відповідь не пізніш як у п'ятнадцятиденний термін з дня його одержання. Народний депутат України має право безпосередньо брати участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу влади, підприємства, установи чи організації.

Статтею 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" встановлено, що строк надання відповіді на запит депутата місцевої ради визначається місцевою радою. Офіційна відповідь надається у письмовій формі відповідній раді та депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту.

За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення. Усі питання, пов’язані з депутатським запитом, процедурно пов’язані безпосередньо з відповідною місцевою радою та вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради. У цьому полягає принципова відмінність депутатського запиту від депутатського звернення. Діловодство за зверненнями народних депутатів України в органах юстиції ведеться окремо від інших видів діловодства. При надходженні звернення або запиту народного депутата України до органу юстиції чи його структурних підрозділів, останні реєструються в окремому журналі реєстрації звернень та запитів народних депутатів. На звернення чи запит депутатів заводиться реєстраційно-контрольна картка, яка слугує формою контролю за наданням відповіді.

Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату України не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку безпосередньо тим органом державної влади, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника (частина четверта статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України").

Згідно статті 36 Закону України "Про статус народного депутата України" за невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі, у разі відмови від своєчасного надання необхідної інформації на вимогу народного депутата або подання завідомо недостовірної інформації посадові особи несуть адміністративну, кримінальну відповідальність, встановлену чинним законодавством.






30 квітня 2014року