Звернення громадян до органів юстиції мають важливе значення у забезпеченні постійного зв’язку між державою та громадянином, у вирішенні життєво важливих проблем окремої людини і суспільства в цілому.

Стаття 40 Конституції України надає право усім громадянам України направляти індивідуальні та колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений строк.

Право на звернення забезпечує громадянам можливість обстоювання своїх прав і законних інтересів, відновлення їх у разі порушення та удосконалення роботи органів державної влади.

Організація роботи з розгляду звернень, особистого прийому громадян, а також розгляд запитів про доступ до публічної інформації є одним з пріоритетних напрямів роботи органів юстиції. Дані статистичного обліку та аналізу звернень громадян Головного управління юстиції у Волинській області вказують на те, що громадяни активно користуються правом на звернення.

Загальні засади реалізації права громадян на звернення визначено Законом України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 (далі Закон). Даний нормативний акт встановлює порядок, вимоги до форми подання звернень громадян, а також строки їх розгляду.

Відповідно до статті 3 Закону усі звернення громадян поділяються на три групи - пропозиції, заяви та скарги. Звернення може бути як індивідуальним, так і колективним. Індивідуальне звернення подається однією особою, колективне - групою осіб.

Вимоги до звернення встановлені статтею 5 Закону, а саме:

1). Звернення адресуються органам державної влади, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань, порушених у зверненні.

2). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по-батькові громадянина, місце проживання, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, прохання, заяви чи скарги. При можливості, доцільним є надання копій документів, що стосуються порушеного питання.

3). Письмове звернення громадянина повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. Така вимога Закону спрямована на ідентифікацію автора звернення. За формою звернення може бути усним (викладеним громадянином та записаним на особистому прийомі) або письмовим, надісланим через засоби поштового зв’язку, або переданим громадянином особисто чи його представником.

4). У разі подання звернення представником, його повноваження повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, які встановлені статтями 245, 247 Цивільного кодексу України. Також звернення може бути подане організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог, встановлених ст. 5 Закону, є підставою для відмови у прийнятті його до розгляду. Звернення оформлене без дотримання вказаних вище вимог повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження.

Як передбачено частиною першою статті 7 Закону, звернення, оформлені належним чином та подані в установленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. До скарги, як встановлено ст.16 Закону, додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненнями раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Відповідно до ст.8 Закону визнається анонімним і не підлягає розгляду письмове звернення, якщо звернення не підписане автором, без зазначення місця проживання, а також звернення, з якого неможливо встановити авторство. Також не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом з одного і того ж питання, якщо перше вирішене по суті, а також скарги, терміни подання яких закінчилися – один рік після прийняття рішення органом, яке оскаржується, але не пізніше як один місяць з дня ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Утім, статтею 17 Закону передбачена можливість продовження такого строку, якщо причини порушення цих термінів будуть визнані поважними. Також необхідно зазначити, що не розглядаються звернення громадян, визнаних судом недієздатними.

Забороняється відмовляти в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну приналежність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина.

Якщо питання, порушене у зверненні, не належить до повноважень відповідного органу юстиції, таке звернення не пізніше як у п’ятиденний термін пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень яких належить розгляд відповідного звернення. Рішення про припинення такого розгляду приймає керівник органу.

Рішення про відмову в розгляді звернення доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» та порядок оскарження прийнятого рішення.

Органами юстиції особлива увага приділяється питанням виявлення та усунення причин, що породжують скарги громадян, вживаються заходи для запобігання виникненню повторних звернень та звернень до органів вищого рівня, вирішенню питань про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про звернення громадян.




09 квітня 2013 року