У зв'язку із надходженням до Міністерства юстиції України листів від органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, щодо виконання арбітражним керуючим обов'язків щодо звітування перед цими органами, сектор з питань банкрутства Головного управління юстиції у Волинській області доводить до відома арбітражних керуючих наступну інформацію.

Стаття 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Щодо суб'єктів, які організовують ведення обліку і подання звітності підприємства, яке перебуває в ліквідації, то відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Враховуючи викладене, ліквідатор поряд з безпосередніми повноваженнями ліквідатора щодо забезпечення проведення передбачених Законом заходів у процедурі ліквідації підприємства зобов'язаний здійснювати також і повноваження керівника цього підприємства, у тому числі в частині організації і ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені певні особливості для підприємств, які перебувають у процедурі ліквідації, а саме відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Водночас, встановлюючи такі особливості, Закон не відміняє обов'язку вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність у разі перебування підприємства у процедурі ліквідації, оскільки Закон передбачає обов'язок вести і подавати фінансову звітність до моменту ліквідації підприємства, а таким моментом згідно з частиною другою статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є дата внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Тобто ведення обліку і подання фінансової звітності має здійснюватися і в процедурі ліквідації боржника.

Щодо суб'єктів, яким подається відповідна фінансова звітність, то стаття 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка передбачає порядок подання та оприлюднення фінансової звітності, встановлює, що підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків – Національним банком України.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

У частині виконання обов'язку щодо подання фінансової звітності органам, до сфери управління яких належить підприємство, яке перебуває в процедурі ліквідації, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до статті 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Тобто Законом чітко визначено, які повноваження органів управління банкрута припиняються і передаються ліквідатору - ті, які пов'язані з управлінням банкрутом і розпорядженням його майном. Разом з тим такі органи поряд із вказаними повноваженнями мають і інші повноваження, які можуть бути і не пов'язані з управлінням чи розпорядженням майном боржника.

Така думка підтверджується також пунктом 88 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", відповідно до якого повноваження органів управління банкрута (загальних зборів акціонерів, наглядової ради акціонерного товариства тощо) припиняються виключно щодо управління персоналом банкрута та розпорядження його майном. Тому ці органи продовжують існувати і в ліквідаційній процедурі, але можуть виконувати лише ті зі своїх повноважень, які їм дозволені Законом. Верховний Суд України звернув увагу судів, що після внесення змін до Закону Законом України від 17 листопада 2005 року № 3107-ІV до складу ліквідаційної комісії у ліквідаційній процедурі також включається уповноважена особа акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Також слід зазначити, що у випадку припинення повноважень суб'єкта управління державним майном щодо підприємства державного сектору економіки, яке визнане банкрутом, Законом не передбачено припинення обов'язку такого підприємства подавати звітність і, оскільки у ліквідаційній процедурі повноваження керівника підприємства переходять до ліквідатора, він зобов'язаний забезпечити виконання цього обов'язку підприємства.

Відповідно до пункту 4.6 Розділу IV Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом від 14.10.2011 № 3176/5, Міністерства юстиції України зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2011 №1196/19934, при здійсненні повноважень (виконанні обов'язків, функцій тощо) керівника боржника (банкрута) керуючий санацією, ліквідатор, а у разі покладання господарським судом відповідних повноважень - розпорядник майна зобов'язаний виконувати повноваження керівника згідно із законодавством, зокрема, повинен надавати вищезгадану звітність до органів, уповноважених управляти майном боржника.

---