Більше як чотири місяці в Україні діє нова система реєстрації прав на нерухоме майно. Що зроблено для того аби новостворена реєстраційна служба головного управління юстиції в області забезпечила покладенні на неї майже всі функції звичного для нас БТІ, ми попросили розповісти очільника головного юридичного відомства Ігоря Оксенчука.

– Ігоре Володимировичу, знаємо, що багатьох наших громадян, безумовно, цікавить питання реєстрації нерухомості. Скажіть, а який стан щодо реєстрації прав на земельні ділянки?

– Указом Президента України від 8 квітня 2011 № 445/2011 Дерземагенство до першого січня 2013 року здійснювало ведення Державного земельного кадастру і відповідно державну реєстрацію права власності та договору оренди на земельні ділянки.

Водночас, іншим указом Президента України від 5 жовтня 2011 № 965/2011, який набрав чинності з 1 січня цього року, повноваження Дерземагенства в частині державної реєстрації права власності та договору оренди на земельні ділянки припинено. Однак, за Держземаганством залишено функцію державної реєстрації самої земельної ділянки, як об’єкта нерухомості в Державному земельному кадастрі.

На сьогодні функції державної реєстрації прав на земельні ділянки в Україні здійснює Укрдержреєстр, а на теренах нашої області – реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції. Зазначу, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить всю інформацію про речові права на земельні ділянки, а Державний земельний кадастр – інформацію про земельну ділянку, так би мовити «технічну інформацію» (кадастровий номер, площу, місце розташування). На сьогодні із 9951 зареєстрованих заяв про державну реєстрацію права власності – 3070 заяв про реєстрацію права власності земельних ділянок, з яких 2758 задоволено. Разом з тим, за вказаний період з початку року державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних управлінь юстиції зареєстровано 64 права оренди земельних ділянок, 2 права користування (сервітут) та 1 право постійного користування земельною ділянкою.

Хотів би також зазначити, що відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тому згідно з підпунктом 2 пункту 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, в тому числі право оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону речові права на нерухоме майно, в тому числі право оренди є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Також хотів би наголосити, що з 01.01.2013 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель комунальної та державної власності», землі комунальної та державної власності вважаються розмежованими.

Отже, місцевим органам влади (сільським, селищним, міським радам) необхідно зареєструвати за собою право власності на земельні ділянки в Державному реєстрі прав, а тоді тільки надавати їх у власність юридичним чи фізичним особам, або в оренду свої земельні ділянки. З огляду на це, керівникам місцевих органів влади, необхідно провести відповідну роз’яснювальну роботу з цих питань серед населення, щоб не створювати навколо їх ажіотаж.

– Розкажіть, як в такому разі здійснити державну реєстрацію права держави чи територіальної громади на земельні ділянки?

– Згідно з п. 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель комунальної та державної власності», державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із ст. 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Для державної реєстрації права оренди подаються такі документи: заяву встановленої форми; копію документа, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє); копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України); документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав (квитанція); документ про сплату державного мита (квитанція) (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита); документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права оренди нерухомого майна.

– Який реєстраційний збір справляється за ці послуги?

– За проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в тому числі і земельної ділянки, справляється державне мито у розмірі 119 грн., за проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди) 51 грн. Крім того у результаті проведення державної реєстрації прав видається витяг з Державного реєстру. Розмір плати за надання витягу становить 120 грн.

Разом з тим, оскільки питання реєстрації прав власності земельних ділянок за органами державної влади та місцевого самоврядування є спірним, наразі Мін’юстом разом з Мінфіном, Мінагрополітикою, Дерземагенством поданий на розгляд Уряду законопроект, яким передбачено врегулювання відносин щодо проведення державної реєстрації права оренди, яке виникло та зареєстроване у порядку визначеному законодавством, що діяло до 01.01.2013, а також щодо звільнення органів державної влади (посадових осіб та органів місцевого самоврядування) від плати за надання витягу з Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації речових прав на землю державної чи комунальної власності.

– Що робиться Вами для того, щоб органи державної реєстрації прав на нерухоме майно працювали ефективно і злагоджено?

– Нами здійснено і проаналізовано певні прорахунки, які були на початковому етапі. Напрацьовуємо також досвід роботи інших регіонів з цих питань.

На сьогодні у нас працює 18 реєстраційних служб територіальних управлінь юстиції, які забезпечують державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та які мають усі належні для цього умови. Звичайно, як все нове, на початку були певні хвилювання, адже одночасно запрацювали як реєстратори, котрі до цього цим не займалися, так і нотаріуси, які ніколи не виконували функцій реєстраторів. Виникали певні труднощі із самим реєстром. Він дуже складний. Для зручності клієнтів в усіх реєстраційних службах встановлені інформаційні стенди, де є вичерпна уся інформація, необхідна людині для здійснення реєстрації. Зменшено до 14 днів реєстрацію права власності. У БТІ цей процес займав незрівнянно більше часу, як правило, не менше місяця, а тепер – лише година. Аби показати прозорість реєстрації нерухомого майна, у приміщеннях реєстраційної служби Луцького міського та районного управлінь юстиції встановлено веб-камеру. Зрештою, зображення веб-камери в режимі онлайн транслюється на офіційному сайті Укрдержреєстру. Це дало змогу тему черг також вичерпати.

Разом з тим, про налагоджену роботу свідчить і статистика. Так, з часу започаткування системи державної реєстрації прав станом на 29.04.2013, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних управлінь юстиції Волинської області зареєстровано 9951 заява, з них 6076 про державну реєстрацію права власності, 168 про державну реєстрацію іншого речового права, 817 про державну реєстрацію обтяження та 2656 запитів – про отримання інформації. В цілому задоволено – 9603 заяв, що становить 96 % від загальної кількості зареєстрованих заяв. Інші заяви розглядаються в строки, встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

– Які виникають проблемні питання?

– Сьогодні є окремі проблеми, здебільшого в частині земельних питань. Має місце величезна кількість неточностей у межах окремих земельних ділянок, які раніше за документами оформлювалися. Раніше жодного обліку й захисту не існувало, а тепер ситуація інша. Доведеться в цьому плані ще ретельно попрацювати, щоб захистити первинну інформацію, яка наповнює реєстр, і унеможливити зловживання. Є багато «накладок», які вимагають уточнень, перевірок, щоб не було жодної помилки і право власності кожного було надійно захищеним. Тепер це функція Національного земельного агентства, за поданням документів від нього (присвоєння кадастрових номерів, точно визначених меж) ми здійснюємо державну реєстрацію.

– У чому переваги нової системи реєстрації права власності на нерухоме майно?

– Вони очевидні. Без цієї системи – державного захисту прав власності – успішний розвиток ринкової економіки був би неможливим. Набагато спрощується для громадянина реалізація права на придбання майна, продаж, дарування, спадщину. Вже не треба обходити по кілька інстанцій і витрачати на це місяці. Щоб, наприклад, продати свій будинок, достатньо прийти до нотаріуса, який оформить угоду і відразу здійснить всі реєстраційні функції, аби новий власник швидко отримав свідоцтво на право власності, а продавець – свої кошти за нерухомість. На це тепер вистачить одного дня, що раніше було важко й уявити.

Тому ще раз на закінчення зазначу, що нині напрацьовується досвід, удосконалюється робота з клієнтами та враховуються і виправляються всі зауваження щодо поліпшення прийому громадян.

Дякуємо за розмову.