Правові засади справляння судового збору
Відповідно до положень статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється законом.
08 липня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про судовий збір» (далі – Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок плати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Крім того, Законом внесено зміни до: Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про доступ до судових рішень».
Так, відповідно Закону, судовий збір — це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи — підприємці, які звертаються до суду.
Cудовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Судовий збір не справляється за подання: заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; заяви про скасування судового наказу; заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення; заяви про поворот виконання судового рішення; заяви про винесення додаткового судового рішення; заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки; заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.
Звертаємо увагу, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору зазначено в статті 4 Закону, так:
• за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;
• за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру — 1 розмір мінімальної заробітної плати;
• за подання до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; немайнового характеру —0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Перелік осіб, що мають пільги зі сплати судового збору визначено в статті 5 Закону. Слід наголосити, що від сплати судового збору звільняються: позивачі — за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; позивачі — за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; позивачі — за подання позовів про стягнення аліментів; позивачі — за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп; позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; позивачі — за подання позовів про уточнення списку виборців.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше.
Згідно Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, врахувавши майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Слід зазначити, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. А відтак, звертаємо увагу, що Закон України “Про судовий збір» набирає чинності з 1 листопада 2011 року.
В. В. Кваснікевич,
завідувач сектору представництва інтересів держави та органів юстиції в судах.