5 квітня цього року виповнюється 300 років Конституції Пилипа Орлика. Повна назва цієї пам'ятки політико-філософської та правової думки, створеної 1710 року, "Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою".

Унікальність цієї Конституції, що була прийнята 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва – Бендери, нині це територія Молдови, тому її інколи називають ще Бендерською конституцією), полягає в тому, що її вважають першим у світі документом, у якому викладено положення про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція Пилипа Орлика складається з преамбули та 16 пунктів, або параграфів. У тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорізьким. Другий параграф важливий тим, що чітко означив кордони держави, визначені Зборівською угодою 1649 року. Гетьман зобов’язаний оберігати територіальну цілісність країни. Принциповий характер має шостий пункт, де закладені принципи управління та діяльності органів державної влади. Державне правління запропоновано сформувати у такий спосіб. Законодавча влада надається Генеральній Раді (парламенту), до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік – в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.

У цьому Основному законі козацької доби вперше в історії фактично передбачено відокремлення повноважень судової влади від інших інститутів державної влади, її незалежність у висновках під час ухвалення рішень, а також обов’язкову для всіх юрисдикцію цих рішень. Такий «переворот» здійснив дуже невеликий за обсягом сьомий параграф.

Текст документа був складений латинською і тогочасною книжною українською мовами. До речі, єдиний відомий сьогодні україномовний варіант Конституції Пилипа Орлика розшукав на початку 2009 року в Російському державному архіві давніх актів (м. Москва, фонд «Дела о Украине») молодий київський історик Олександр Алфьоров. Ця знахідка спростовує твердження, що дана Конституція, яка до цього була відома лише у латиномовному варіанті і переписах, була підробкою.

Таким чином, українська Конституція 1710 року випередила відомі пізніші конституції США (1787), Франції (1791) і Польщі (1791) і, хоч і не була впроваджена через несприятливі політичні обставини, засвідчила прогресивні наміри козацької еліти. Цілком зрозуміло, що форма цього документа не позбавлена деяких хиб і помилок, адже писався він у надзвичайно складний час в умовах важкого економічного стану пограбованої Вітчизни. Але ж це перша Українська Конституція 1710 року!

Пилип Орлик як гетьман не мав достатньо можливостей для запровадження Конституції в життя повною мірою, проте вона не лишалася лише пам’яткою суспільно-політичної думки України, а протягом чотирьох років (від 1710 до 1714) була нормативним документом на всій правобережній Україні.

У зв'язку з історичною датою Міністерство юстиції оголосило Всеукраїнський конкурс студентських та учнівських творів. Відповідно до Положення про Всеукраїнський правовий турнір головним управлінням юстиції у Волинській області та управлінням освіти і науки облдержадміністрації видано спільний наказ «Про участь у Всеукраїнському правовому турнірі серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів, присвяченого 300-й річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика». Завданням вищезазначеного турніру, який проводиться з 5 березня по 7 квітня 2010 року, є підвищення загального рівня правової культури та сприяння вдосконаленню системи правової освіти молоді, набуттю необхідного рівня правових знань, створення належних умов для отримання громадянами знань про свої права, свободи і обов’язки, сприяння формуванню у громадян поваги до права, гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, а також подоланню правового нігілізму у підростаючого покоління.