Наприкінці минулого року депутати прийняли Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення”. Цим Законом від 25 грудня 2008 року, зокрема, були внесені зміни до статей Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Згідно з ними у випадку, коли працівник звільнився з роботи за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю), то право на отримання допомоги по безробіттю він набував, починаючи з 91-го календарного дня після звільнення.

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 28 квітня 2009 року визнав ці зміни неконституційними.

Конституційний Суд визнав неконституційними зміни до статей Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, відповідно до яких, якщо працівник звільнився з роботи за угодою сторін або за власним бажанням, то право на отримання допомоги по безробіттю він набував, починаючи з 91-го календарного дня після звільнення.

Зокрема, Суд у своєму рішенні наголосив, що внаслідок тих змін громадяни України, звільнені з останнього місця роботи за угодою сторін, втратили право на виплату допомоги по безробіттю з восьмого дня після їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості, а отже – і право на допомогу по безробіттю протягом 90 календарних днів після звільнення з роботи. Конституція України не допускає при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Право на соціальний захист є невід’ємним конституційним правом громадян. Конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

Конституційний Суд вважає, що редакцією Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” до внесення змін не обмежувалося право зазначеної категорії осіб на соціальний захист. Тому Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25 грудня 2008 року не могли бути введені обмеження щодо вже визначених у Законі прав на отримання соціальної допомоги, оскільки такі обмеження позбавляють цю категорію осіб можливості отримання допомоги по безробіттю протягом певного періоду.

Отже, після офіційного оприлюднення і набрання законної сили цим рішенням КС працівники знову можуть звільнятися з роботи за угодою сторін і державна служба зайнятості, при зверненні працівника за постановленням на облік як безробітного, не вправі йому відмовити і зобов’язана зареєструвати його та виплачувати державну допомогу по безробіттю з 8-го дня після реєстрації.

Отже, працівники знову вправі звільнятися з роботи на такій підставі без обмеження права на отримання допомоги по безробіттю.