Станом на 01.04.2011 до Міністерства юстиції України надійшло понад 2500 звернень громадян щодо скасування легалізації Всеукраїнської спілки "Рада ЛГБТ-організацій України" Президентом України, Прем’єр-міністром України або Міністерством юстиції України. У зв’язку з цим Міністерство юстиції України роз’яснює.

Всеукраїнська спілка "Рада ЛГБТ-організацій України" (далі – Спілка) заснована не як нова громадська організація, а як спілка раніше зареєстрованих об’єднань громадян. Її засновниками виступили:

- Громадська організація "Інформаційно-освітній центр "Жіноча Мережа" (зареєстрована 17.02.2000 Головним управлінням юстиції у м. Києві);

- Всеукраїнська громадська організація "ГЕЙ-АЛЬЯНС УКРАЇНА" (зареєстрована 12.06.2009 Міністерством юстиції України);

- ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЛГБТ - ДОСЛІДЖЕНЬ ДОНБАС-СОЦПРОЕКТ" (зареєстрована 04.11.2010 Головним управлінням юстиції у Донецькій області);

- "Регіональний інформаційний і правозахисний Центр для геїв та лесбіянок "Наш світ" (зареєстрований 30.11.1999 Головним управлінням юстиції у Луганській області).

Звертаючись до Президента України, Прем’єр-міністра України та Міністра юстиції України з вимогою скасування незаконної, на їх думку, легалізації Спілки громадяни в зверненнях зазначають таке:

"Міністерство юстиції всупереч законам України і всупереч Конституції узаконило так звану "Раду ЛГБТ". Цим розпочався незворотний процес гомодиктатури в Україні. Йдеться про:

1) повільну ліквідацію незалежності України;
2) повільну ліквідацію моральних, духовних і християнських цінностей українського народу;
3) масове поширення СНІДу. Найбільший процент поширювачів СНІДу в Україні складають гомосексуалісти (ЛГБТ);
4) приховане впровадження ювенальної юстиції.

Легалізація так званої Ради ЛГБТ при Міністерстві юстиції по суті є найефективнішим інструментом для прихованої зміни законів. Наслідком цього буде перехід від демократії до тоталітаризму і до геноциду України".

Зазначені вимоги та твердження не відповідають Конституції та законам України.

Статтею 10 Закону України "Про об’єднання громадян" (далі - Закон) встановлено, що об’єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо), утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу, відтак легалізація Спілки Міністерством юстиції України мала законні підстави.

Мета створення Спілки, вказана в заяві, а саме: сприяння досягненню в Україні повної громадянської рівності й соціального комфорту для лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів, створенню в Україні незалежних умов для всебічного розвитку і соціального становлення особистості незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, становленню ЛГБТ-спільноти України як політично й соціально активного суб’єкта громадянського суспільства, подоланню епідемії ВІЛ-інфекції /СНІДу в Україні, представництво, реалізація та захист інтересів своїх членів не суперечить Конституції та законам України.

Конвенцією Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, встановлено, що кожен має право на свободу об’єднання з іншими особами. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Конституцією України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 8, 19 Конституції України).

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об’єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей; ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян; усі об’єднання громадян рівні перед законом.

Статтею 4 Закону України "Про об’єднання громадян" також встановлені обмеження на створення і діяльність об’єднань громадян: не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини.

Відповідно до статті 16 Закону у реєстрації об’єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об’єднання, суперечать вимогам законодавства України.

Правовою експертизою, проведеною Міністерством юстиції було встановлено, що документи, подані для легалізації Спілки відповідали законодавству України.

Відтак, Міністерство юстиції прийняло рішення про легалізацію Організації шляхом письмового повідомлення про заснування, відповідно до статей 14, 17 Закону.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про об’єднання громадян" рішення про примусовий розпуск (ліквідацію) всеукраїнських громадських організацій на території України приймається судом. Процедура скасування рішення про легалізацію об’єднань громадян іншими органами чи посадовими особами законами України не передбачена.

З огляду на викладене, скасування легалізації Всеукраїнської спілки "Рада ЛГБТ-організацій України" Президентом України, Прем’єр-міністром України чи Міністерством юстиції України суперечитиме Конституції України.

Відповідно до статті 25 Закону органи, що проводять легалізацію об’єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. У разі порушення Організацією Конституції та законів України Міністерство юстиції вживатиме заходів для застосування санкцій, визначених статтями 29 – 32 Закону.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відтак, громадяни, які вважають, що діяльність легалізованих об’єднань громадян порушує їхні конституційні права та свободи, можуть звернутися до суду.

Всі звернення громадян, що надійшли до Міністерства юстиції з порушеного питання, взяті до уваги.