Статтею 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) встановлено такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День Перемоги; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.

Згідно з частиною другою статті 67 КЗпПУ, загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Враховуючи вищенаведене, законодавством України чітко встановлено, які дні вважаються загальними для всіх вихідними, святковими та неробочими.

В свою чергу, законодавством не заборонено на підприємствах, установах, організаціях встановлювати в індивідуальному порядку додаткові (ті, що не визначені законодавством) неробочі дні.

Але при встановленні таких неробочих днів підприємство, установа, організація повинні враховувати необхідність виконання ними зобов’язань, зокрема таких, що випливають з вимог законодавства (в тому числі пункту 6 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»), та виконувати їх в строки визначені законодавством.

Так, статтями 253 та 254 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, при підрахунку строку протягом якого суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний подати Держфінмоніторингу України інформацію про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, неробочими днями є тільки ті, які визначені КЗпПУ, а не суб’єктом первинного фінансового моніторингу в індивідуальному порядку.