8 березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження». На цей закон давно очікували банки. Бо згідно з ним спрощується процедура вилучення майна боржника, в тому числі й нерухомого. Для людей цей закон став справжнім «зашморгом». Чому — дізнавалися «Відомості».

Після того як восени 2008 року гривня обезцінилася на 50%, у багатьох українців виникли проблеми з банками. Адже держава та банки протягом попередніх 2006-2008 років спонукали громадян до того, щоб ті купували споживчі товари, автомобілі, квартири у кредит. При цьому всіляко рекламували валютні кредити. Треба сказати, що економічна ситуація сприяла. Заробітна плата зростала, долар знецінювався: влітку 2008 року він коштував 4,50. Посадовці Нацбанку запевняли, що це не межа. І люди вірили.

До тих пір, поки восени 2008 року гривні не дозволили обвалитися на 50%. А зарплати ж люди отримували саме у гривнях! І, відповідно, сума щомісячних платежів збільшилася вдвічі! Логічно, що економічний тягар мали б розділити рівними частинами держава, банки та громадяни. Таким шляхом пішли країни Європи й Америки, які потрапили в економічну кризу. Проте не Україна. Наші чиновники почали рятувати банки. А ті, в свою чергу, — «вибивати» борги у позичальників. Як повідомив «Відомостям» заступник начальника головного управління юстиції у Волинській області, начальник відділу Державної виконавчої служби Сергій Мишленик, тільки у нашій області на виконанні перебуває більше 1,5 тисячі виконавчих документів про стягнення на користь банківських установ на суму більше 200 мільйонів гривень. Із початку року державними виконавцями було виявлено, арештовано й описано сто одиниць майна (транспортні засоби, інше рухоме майно, нерухомість), яке належить боржникам. Наразі це майно проходить процедуру оцінки та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, згідно з вимогами чинного законодавства. Вже з початку цього року реалізовано вісім лотів на суму 300 тисяч гривень.

За цими цифрами — конкретні люди, які втратили земельні ділянки, автомобілі, а то й житло. Закон, який набрав чинності 8-го березня, тільки посилить позиції банків у їх боротьбі з боржниками. Адже нерідко вони, вигравши суд у позичальників, реально не могли стягнути борг через виконавчу службу. На заваді ставав закон.

Відтепер спрощується процедура вилучення майна боржника, в тому числі й нерухомого. По телебаченню дедалі частіше почали показувати сюжети, коли виконавча служба за борг у понад 10 тисяч гривень, згідно з рішенням суду, забирає в позичальника навіть квартиру. То чого ж тепер очікувати людям, які мали необережність узяти свого часу кредит у банку?

Як зазначив Сергій Мишленик, згідно з новим законом, боржникові надається можливість протягом семи днів після рішення суду добровільно сплатити борг.

— Якщо ж боржник у добровільному порядку не сплатив борг, державним виконавцем виноситься постанова про стягнення виконавчого збору та проводяться дії примусового характеру для стягнення боргу, — наголосив Сергій Мишленик. — А саме: розшук майна боржника та звернення на стягнення цього майна. Хочу зазначити, що в законі чітко передбачено порядок звернення на майно боржника, а також перелік майна, на яке звернення не здійснюється. В першу чергу стягнення звертається на грошові кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Якщо грошових коштів не достатньо для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, проте боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, та слід зазначити, що стягнення на кошти й інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Іншими словами, якщо ви заборгували банку, то краще добровільно заплатити цей борг, а то прийде державний виконавець і виселить вас із заставної квартири чи забере автомобіль. Закон це дозволяє робити за «спрощеним» порядком. Винятком можуть стати ситуації, коли у квартирі прописані неповнолітні діти — їх, як і раніше, не можна виселяти, не надавши іншого житла. До речі, тепер державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізособи чи керівника (!) юридичної особи, що боргує, за межі України — до виконання зобов’язань за рішенням.

Одне слово, депутати Верховної Ради у суперечці між громадянами та банками стали на сторону останніх. Хоча на пальцях однієї руки можна перелічити банківські установи, які після кризи 2008-2009 років перестали існувати. Попри те, що за логікою їх мало б «лопнути» декілька десятків. А решта, зважаючи на те, що сьогодні практично ніхто не кредитується, мали б заледве зводити кінці з кінцями. Разом із тим, згідно зі статистикою, за розмірами заробітних плат, як раніше, у лідерах працівники фінансових установ. Секрет простий. Як зазначив у розмові один із луцьких банкірів, сьогодні вони «тримаються» за рахунок відсотків, які сплачують громадяни по раніше взятих кредитах. Питання: так кого треба рятувати?