До уваги громадян!
З метою покращення роз'яснювально-інформаційної роботи серед громадськості по виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб) відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області запроваджує постійну рубрику «Державна виконавча служба: питання-відповіді».
В даній рубриці публікуватимуться запитання громадян, які стосуються здійснення виконавчого провадження, а саме порядку виконання різних категорій виконавчих документів, проблематики законодавства, регулюючого виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а також інші питання, які потребують відповідних роз'яснень широкому загалу.
Свої запитання громадяни можуть надсилати електронною поштою: dvsvolyn@mail.ru
Питання: Як визначається розмір заборгованості по аліментам для непрацюючого?
Віктор Онищенко,
м. Луцьк
Відповідь: Правила визначення розміру заборгованості по аліментам встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та Сімейним кодексом України. Зокрема, відповідно до частини3 ст.195 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
Стосовно тлумачення фрази «дана місцевість» необхідно застосовувати норму ч. 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, тобто це місцевість в якій проживає, перебуває, чи працює боржник або за місцезнаходженням його майна та на яку поширюються повноваження органу Державної виконавчої служби, який здійснює виконання рішення про стягнення аліментів (ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»).
Середня заробітна плата працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника визначається відповідно до Закону України «Про державну статистику», а саме збирання та узагальнення такої інформації покладено на територіальні органи Державного комітету статистики України. Зазначені органи на вимогу державного виконавця надають дані щодо розміру середньої заробітної плати для даної місцевості, яким він керується при визначенні заборгованості по аліментам для непрацюючого боржника.
Питання: Чи встановлено законом відповідальність боржника за невиконання рішення суду, що зобов’язує його виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі?
Одексій Мартиненко,
м. Луцьк
Відповідь: Так, статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що набрала чинності 08.03.2011), передбачено накладення штрафу за невиконання рішень вказаної категорії фізичними особами – в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в попередній редакції Закону розмір штрафу складав від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), посадовими особами – в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в попередній редакції Закону розмір штрафу складав від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), юридичними особами – в розмірі від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в попередній редакції Закону розмір штрафу складав від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Після накладення штрафу на боржника, державним виконавцем встановлюється новий строк, протягом якого боржник зобов’язаний виконати рішення суду. В разі, якщо боржник повторно не виконуватиме рішення суду зазначеної вище категорії, державний виконавець накладе на боржника штраф у подвійному розмірі та звернеться до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Також, за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, передбачена кримінальна відповідальність статтею 382 ККУ, та карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Слід зазначити, що після внесення змін до Кримінального кодексу України Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України, можуть нести не лише посадові особи, але й фізичні особи – за невиконання рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії.
Питання: Чи правомірні дії прикордонників, які заборонили мені виїзд за межі України, зіславшись на ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі держави?
Іван Петренко,
м. Ковель
Відповідь:Так, правомірні. Пунктом 18 ст. 11 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», що набрав чинності 9 березня 2011 року, передбачено, що у процесі здійснення виконання судових рішень у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього таким рішенням, державний виконавець, наділяється правом звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань за таким рішенням: фізичної особи – щодо власних зобов’язань, керівника юридичної особи – щодо зобов’язань такої юридичної особи.
Зазначене питання вирішується місцевим загальним судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, негайно без повідомлення і виклику сторін та інших заінтересованих осіб за участі державного виконавця. За результатами розгляду виноситься ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яка підлягає оскарженню в апеляційному суді окремо від рішення суду. Після отримання ухвали суду державний виконавець повинен надати її засвідчену копію до Адміністрації Державної прикордонної служби для: відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон; відмови у виїзді за кордон; тимчасового затримання або вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Слід зазначити, що при намірі боржника здійснити виїзд за межі України уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовить громадянинові у його перетині з винесенням обґрунтованого письмового рішення із зазначенням причин відмови, надавши його один примірник громадянинові.
Про виконання зазначеної ухвали Адміністрація ДПС повинна повідомити орган ДВС листом.
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов’язань, тобто наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні
|
|
Керівництво
