ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ:
ЗА ВЗАЄМНОЮ ЗГОДОЮ ПОДРУЖЖЯ, ЯКЕ НЕ МАЄ НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ; З ОСОБАМИ, ВИЗНАНИМИ В УСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМИ АБО НЕДІЄЗДАТНИМИ

 Суб’єкт надання адміністративної послуги

Структурні підрозділи районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру (відділи державної реєстрації актів цивільного стану), надають платну адміністративну послугу з видачі свідоцтва про розірвання шлюбу: за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей; з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними.

Категорія одержувачів адміністративної послуги

Одержувачем адміністративної послуги є фізична особа, розірвання шлюбу якої зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Перелік документів, необхідних для одержання адміністративної послуги

Для одержання адміністративної послуги відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24.12.2010 № 3307/5), зареєстрованих у Міністерстві юстиції 18.10.2000 за № 719/4940, одержувачем адміністративної послуги подається:

• у разі державної реєстрації розірвання шлюбу відповідно до статті 106 Сімейного кодексу України;
• заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
• паспорт (паспортний документ) одержувача адміністративної послуги;
• свідоцтво про шлюб;
• документ, що підтверджує сплату державного мита за державну реєстрацію розірвання шлюбу, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита;
• у разі державної реєстрації розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України;
• заява про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України;
• паспорт (паспортний документ) одержувача адміністративної послуги;
• копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним;
• свідоцтво про шлюб;
• документ, що підтверджує сплату державного мита за державну реєстрацію розірвання шлюбу, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита;
• у разі державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» -
• заява про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду;
• паспорт (паспортний документ) одержувача адміністративної послуги;
• копія рішення суду (витяг з рішення суду), що набрало законної сили;
• документ, що підтверджує сплату встановленої судом суми державного мита.

Одержувачем адміністративної послуги відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» сплачується:

• у разі державної реєстрації розірвання шлюбу відповідно до статті 106 Сімейного кодексу України - державне мито у розмірі 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (8,50 грн.);
• у разі державної реєстрації розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України - державне мито у розмірі 0,03 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (0,51 грн.);
• у разі державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу, постановленого до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» – державне мито у розмірі, встановленому судом.

Від сплати державного мита згідно з Декретом звільняються такі одержувачі адміністративної послуги:

• громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
• громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• інваліди I та II групи.

---