Щорічно, 8 жовтня, відзначається професійне свято українських правників. Започатковане указом Президента України від 16 вересня 1997 року в підтримку ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України та Спілки адвокатів України свято Дня юриста стало важливим кроком на шляху консолідації працівників правничої професії.

Історія визначення цієї дати – 8 жовтня – вияв глибокої поваги до нашої історії, зокрема до Ярослава Мудрого. Адже з його ім’ям пов'язаний розвиток права та суду в нашій державі. Він видав звід законів і статут, сказавши: «…по цій грамоті живіте, як написав вам, так і держіте». Сталося це, за припущенням учених, саме в жовтні 1016 року після битви Ярослава Мудрого зі Святополком. Число «8» взято умовно, методом додавання цифр року, коли було написано «Руську Правду» (1016). Такий метод встановлення дат є загальноприйнятим у випадках, коли неможливо встановити точну дату.

Сьогодні перед органами юстиції стоїть важливе завдання – дотримуватись високих стандартів юридичної професії, принципу соціальної відповідальності, оберігати правовий імідж юриста, розглядати право не лише як професію, а й як мистецтво добра і справедливості.

У своєму історичному розвитку органи юстиції Волині, як і всієї України, неодноразово реформувалися, удосконалювалася та зміцнювалась їх структура відповідно до тих завдань, що на них покладалися, а також у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої західноукраїнського регіону.

17 вересня 1939 року всю територію західноукраїнських земель було визволено від польського гніту.

Указ Президії Верховного Ради СРСР від 4 грудня 1939 року започаткував утворення в складі Української РСР нових областей – Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської і Тернопільської. До складу Волинської області увійшли Володимир-Волинський, Горохівський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький і Любомльський повіти.

У цей період формуються органи виконавчої влади. Зокрема, 8 грудня 1939 року Президія Верховної Ради УРСР затвердила склад Волинського обласного виконавчого комітету Рад депутатів трудящих. Головою його було призначено Г. Є. Гришка.

17 січня 1940 року в західних областях республіки проведено новий адміністративно-територіальний поділ: замість повітів і гмін створені райони. У грудні 1939 – лютому 1940 року почали працювати органи радянського суду й прокуратури, відбулися вибори народних засідателів обласного і народних судів.

Важливим заходом стало створення органів юстиції, які розпочали свою діяльність відповідно до постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 27 грудня 1939 року № 1586 “Про утворення управління Народного Комісаріату юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих”.

Названим нормативно-правовим актом остаточно було закріплено утворення органів юстиції на всій території України і Волині, зокрема.

Утворення управлінь регламентувалось відповідним Положенням, затвердженого цією постановою. Згідно нього передбачалося, що на управління РНК УРСР при обласних Радах депутатів трудящих покладається опрацювання і подання Комісаріатові юстиції УРСР пропозиції щодо потрібної кількості народних судів в області, а також кількості народних суддів і народних засідателів до виконання обов’язків судді.

Названим Положенням передбачалося загальне керівництво діяльністю адвокатури і юридичних консультацій, організація нотаріальних контор і керівництво їх діяльністю, проведення ревізії роботи судових виконавців щодо виконання судових рішень, а також здійснення керівництва правовими школами і юридичними курсами до підготовки і перепідготовки працівників юстиції.

Крім того, згідно з цим же Положенням, управління веде облік кадрів, провадить роботу щодо організації й ведення судової статистики, подає пропозиції Народному комісаріату юстиції УРСР щодо штатів і кошторисів на утримання місцевих органів юстиції, підготовки та перепідготовки кадрів.

У складі управлінь Народного комісаріату юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих утворюються відділ кадрів, відділ народних суддів і судових виконавців, сектори: судової статистики, нотаріату та адвокатури, фінансово-господарський сектор, а також таємна частина і секретаріат.

Першим начальником управління Народного комісаріату юстиції УРСР Волинської області був Липлявий Василь Гнатович.

Із протоколу засідання бюро Волинського обкому КП/б/У від 21 червня 1940 року, на якому затверджували характеристику Липлявого В. Г., видно, що він народився в 1909 році, українець, службовець, має вищу освіту та досвід роботи, член партії. В органах Нарком’юсту працює з 1938 року. До приїзду у Волинську область працював начальником спецгрупи НКЮ УРСР в м. Києві. З грудня 1939 року працює начальником облуправління НКЮ Волинської області.

Перший наказ начальника управління Липлявого В. Г. був датований 20 грудня 1939 року.

Згідно Положення про управління була розроблена структура та укомплектовані штати. Із архівних матеріалів вбачається, що згідно штатного розпису в обласному управлінні юстиції працював 21 працівник, з яких лише двоє – начальник Липлявий В. Г. та консультант управління Сигал М. В. мали вищу освіту, всі інші – середню, неповну середню, сім класів та чотири класи гімназії.

В обласному суді працювало 30 працівників, нотаріальній конторі – 8 чоловік, які також мали різну освіту. Серед 14 наявних працівників обласної колегії адвокатів, лише один мав середню освіту, всі інші – вищу.

Відповідно до вищезазначеного Положення управління виконувало покладені на нього функції та завдання, що стосувалися організації нотаріальних контор, виконання судових рішень, діяльності народних суддів, адвокатури і юридичних консультацій, керівництва правовими школами і підготовки юридичних кадрів, ведення судової статистики тощо.

Але недовго довелося працювати новоствореним органам юстиції. 22 червня Гітлер напав на СРСР.

Після визволення України від німецьких окупантів на кінець 1944 року на Волині знову почалося формування органів юстиції краю.

Начальником управління був призначений І. П. Бородавка.

На кінець 1944 року з 33 по штату було укомплектовано лише 16 працівників, з яких 12 осіб, в тому числі два заступники можуть бути надіслані лише з НКЮ.

Основними першоджерелами, архівними матеріалами післявоєнного періоду в переважній більшості є накази, звіти, доповідні записки.

Зрозуміло, що це були нелегкі часи. Але незважаючи на труднощі разом з відбудовою всього народногосподарського комплексу, можна сказати, заново почали формуватися й органи юстиції.

Із доповідної записки секретарю Волинського обкому КП(б)У т. Павленку щодо проведення заходів за період з 5 по 20 травня 1944 року з укомплектування установ юстиції кадрами: “облсуди замість 29 працівників нараховують 24, в тому числі членів обласного суду з 10 по штату у наявності є тільки 6. Із 38 за штатом народні суди налічують тільки 27 працівників. Ця недоукомплектованість, в основному, стосується відсутністю суддів”.

Серед інших категорій працівників управління забезпечено судовими виконавцями лише на 50 відсотків. У 5 нарсудах відсутні секретарі. Із 17 нотаріальних контор на область працює лише 3 – у Луцьку, Ковелі, Володимир-Волинському.

Значний недокомплект адвокатських працівників. Із 40 – у наявності є лише 15.

- Незважаючи на ці надзвичайно ускладнені умови, нарсуди області за 1944 рік розглянули понад 500 кримінальних справ і засудили порушників радянського правопорядку, в тому числі значну кількість – за порушення трудової дисципліни. Крім того, було розглянуто понад тисячу різноманітних цивільних справ: в основному про відновлення порушеного права окремих громадян за часи німецької окупації. Лише одна Луцька нотаріальна контора вчинила біля тисячі нотаріальних дій. Судові виконавці виконали сотні вироків різних військових трибуналів про конфіскацію майна засуджених, – читаємо у пожовклих сторінках доповідної.

Із доповідної записки в обком КП(б)У від 1 жовтня 1945 року. Вона стосувалася укомплектування штатних працівників органів юстиції області.

Так, “управління НКЮ із 33 – укомплектовано лише 23 працівниками. Із наявних 23 чоловіків, членів ВКП (б) – 2, ВЛКСМ – 7, решта 14 – непартійні. Серед них два – мають вищу юридичну освіту, 8 – середню, 13 – неповну середню. Укомплектованість кадрами судів області за номенклатурою, затвердженою РНК УРСР від 28 грудня 1944 року, із 33 діючих дільницях нарсудів, у наявності є 32 судді і один виконуючий народний засідатель. Із 32 суддів – 18 членів ВКП(б), 4 – кандидати в члени партії, 4 – комсомольці, 8 – безпартійних”.

Щодо організації роботи органів юстиції післявоєнного періоду, то надходили різного роду директиви, вказівки, проходили наради, що стосувалися невідкладних завдань, з якими необхідно було працювати з населенням західноукраїнського регіону.

На цій посаді начальник управління Бородавка І. П. працював до 26 березня 1949 року.

З 1949 по 1951 рік обов’язки начальника виконував Журавель.

З 1951 по 1956 рік посаду начальника обіймав Ф. Паромоненко. З 1956 року функції управління юстиції передано обласному суду.



У 1970 році відділ юстиції Волинського облвиконкому відновив свою діяльність.

Із поновленням у листопаді 1970 року Міністерства юстиції у цьому році створюються відділи юстиції при обласному виконавчому комітеті.

Першим начальником відділу юстиції був Віктор Дмитрович Пічко, який обіймав цю посаду з 1970 по 1981 рік.

З 1981 року начальником відділу юстиції був призначений Антон Михайлович Войціховський.

У 1986 році на зміну Войціховському А. М. прийшов новий керівник Леонід Єрофейович Матящук.

Погодившись з пропозицією працювати начальником відділу юстиції, який пізніше став називатись управлінням юстиції, новопризначений керівник ставив собі за мету передати свій досвід роботи в судах суддям і спеціалістам районних і міських судів щодо здійснення правосуддя, виконанню судових рішень і вироків, забезпечуючи при цьому діяльність нотаріальних контор, районних та міських органів ЗАГСу.

Значна увага приділялась правовій освіті, правовій роботі в народному господарстві, впровадження актів цивільного стану, розповсюдження позитивного досвіду. Крім того, особлива увага приділялась контролю за оперативним і правильним вирішенням справ судами, за роботою нотаріальних контор і органів реєстрації актів цивільного стану в області.



У 1992 році на посаду начальника обласного управління юстиції був призначений Віктор Оксентійович Кравчук.

Під його керівництвом проведена велика робота щодо реформування системи та установ юстиції області.

У зв'язку з розширенням функцій органів юстиції у сфері формування й реалізації державної правової політики, надання правових послуг населенню, забезпечення легалізації місцевих осередків об'єднань громадян, правової освіти тощо та на виконання Указу Президента від 30 грудня 1997 року та постанови уряду "Про систему органів юстиції" на Волині створено 16 районних та 4 міських управлінь юстиції.

Після переведення у лютому 2001 року Кравчука В. О. на роботу радника голови облдержадміністрації з правових питань, посада начальника обласного управління юстиції була вакантною.

Згодом на посаду начальника обласного управління юстиції був призначений Віталій Григорович Тертичний, який працював з травня по грудень 2001 року.

З грудня 2001 року по вересень 2002 року обов’язки начальника виконував Леонід Олександрович Рачков.

У вересні 2002 року на посаду начальника обласного управління юстиції був призначений Василь Теодорович Губик.

За 5 років керівництва В. Т. Губика органи юстиції Волині набули подальшого реформування. Вони постійно удосконалювались.

У період 2004 – 2005 років відбулася реорганізація територіальних управлінь юстиції. Були ліквідовані Ковельські та Володимир-Волинські районні, міські управління юстиції й утворені міськрайонні управління юстиції.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 р. №47/5, управління отримало правовий статус головного, що значно розширило його організаційно-правові засади. У березні 2007 року у структурі головного та територіальних управлінь знову створено відділи державної виконавчої служби.

У лютому 2008 року, відповідно до наказу Міністерства юстиції України, на посаду начальника Головного управління юстиції у Волинській області був призначений Остапчук Олексій Михайлович. За час його керівництва зміцнена матеріально-технічна база, відремонтовано службові приміщення держнотконтор, ДРАЦСів, ДВС, було повністю комп’ютеризовано всі структурні підрозділи юстиції. Здійснено істотні кроки для якісної роботи органів юстиції, зокрема, підвищенню її управлінської діяльності та профілактики корупційних діянь серед працівників системи.

У липні 2010 року, відповідно до наказу Міністерства юстиції України, був призначений на посаду начальника Головного управління юстиції у Волинській області Ігор Володимирович Оксенчук.

Сьогодні Ігор Володимирович бере активну участь у правовій реорганізації органів юстиції Волині, громадській діяльності області, є заступником голови Волинської обласної координаційно-методичної ради з правової освіти населення, постійно здійснює особистий прийом громадян області з виїздом у міста та райони, спрямовує роботу органів юстиції області на реалізацію в регіоні державної правової політики, забезпечує доступ до публічної інформації всіх структурних підрозділів головного юридичного відомства краю. За його сприяння створено реєстр адмінпослуг, які надаються органами юстиції.

Ігор Оксенчук займається науковим дослідженням, є автором ряду публікацій у юридичних фахових виданнях та засобах масової інформації Волині з правових питань.

Має Подяку Міністра юстиції України (2009 рік).

Сьогодні залишаються пріоритетними всі напрями роботи Мін’юсту та органів, що координуються через Міністра юстиції. Серед інших акцентується увага на нових завданнях, які стоять перед органами юстиції у цих нелегких умовах, у першу чергу, захисті прав і свобод громадян, надання їм правової допомоги.

За роки свого існування юстиція Волині не тільки реалізувала покладені на неї функції і завдання щодо захисту прав і свобод громадян, але й стала гарантом законності і правопорядку в суспільних правовідносинах.